Історія Таеквон-до

 Хоча джерела бойових мистецтв є таємницею до сьогодні,  немає сумнівів,  що з давніх-давен існували рухові дії в яких руки і ноги використовували в цілях самозахисту. Якщо б ми визначали ці дії як таеквон-до, то будь-яка країна могла б претендувати на його винахід. Існує певна схожість між таеквон-до, в тому вигляді, в якому воно практикується в теперішній час і древніми формами рукопашного бою.

 Сучасне таеквон-до значно відрізняється від інших видів східних єдиноборств.

Жоден вид бойових мистецтв не досяг такого успіху, як таеквон-до, в плані розробки універсальної і ефективної техніки всестороннього розвитку людей, які ним займаються.

 Теорія, термінологія, технічні прийоми, системи і методи підготовки, правила, практичні аспекти і духовні основи були опрацьовані, науково обґрунтовані, систематизовані та названі автором. Проте, помилковим було б твердження, що будь-яка рухова дія, в якій руки і ноги використовують в цілях самооборони, – це таеквон-до. Тільки ті, хто практикує техніку, в основі якої лежить теорія, принципи і філософія автора, можуть вважатись людьми, котрі вивчають істинне таеквон-до.

Засновник Таеквон-До Генерал Чой Хонг Хі.

Коли і де розпочалось таеквон-до?

  Збіг обставин відкрив перед засновником таеквон-до (генерал Чой Хонг Хі) можливість заснувати і розвинути цей вид бойового мистецтва. Спочатку він вивчав Теккен. Крім того, на протязі сумнозвісних 36 років окупації Кореї японцями, у Чой Хонг Хі була можливість вивчати карате в Японії.

 Після звільнення Кореї в 1945р. генерал отримав високий пост, як один з засновників південнокорейських збройних сил. Це дало можливість йому поширювати таеквон-до в збройних силах, незважаючи на затяту опозицію.

 Перетворення таеквон-до в вид міжнародного бойового мистецтва за порівняно короткий термін відбулося завдяки цілому ряду факторів.

  Пороки сучасного суспільства (моральна корупція, матеріалізм, егоїзм та ін.) утворили духовний вакуум. Таеквон-до стало способом компенсації наростаючого відчуття пустоти, недовіри і занепаду. В ці жорстокі часи люди відчули необхідність захистити себе. Все перераховане сприяло тому, що переваги таеквон-до стали загальноприйнятими. Швидкому розвитку таеквон-до по світу, генералу Чой Хонг Хі сприяв не лише статус засновника даного виду східних єдиноборств, але й його соціальний статус і міцне здоров'я.

 Заняття бойовими мистецтвами значно поліпшили стан здоров'я засновника.

Він народився кволим і хворим. Заняття теккеном йому порадив  вчитель каліграфії, у віці 15 років. В 1938 році, за декілька днів до того, як Чой Хонг Хі повинен був покинути Корею для продовження навчання в Японії, стався випадок, який зробив неможливим його повернення  додому без загрози помсти.

 Під час перебування в Японії, генерал Чой став володарем чорного поясу по карате.

 Чой Хонг Хі зміг повернутись в Корею і стати засновником визвольного руху, відомого, як Пхеньянський студентський  воєнний рух.

 Дії засновника таеквон-до почали викликати гнів влади, як це бувало неодноразово з діями багатьох інших патріотів в історії людства. Він був заарештований і посаджений  в японську воєнну в'язницю.

 В січні 1946 року Чой Хонг Хі був призначений молодшим лейтенантом збройних сил Республіки Корея і був направлений командиром роти 4-го піхотного полку в Кванджу ( провінція Південний Чолла).

 Для фізичного і духовного виховання генерал Чой, почав навчати своїх солдат – карате.

 Саме тоді він зрозумів, що корейцям необхідно розвивати своє власне бойове мистецтво, яке б переважало японське карате технічно і духовно.

Засновник твердо вірив, що вивчення цього бойового мистецтва по всій країні дозволить йому втілити в життя клятву, яку він дав своїм побратимам з якими ділив неволю в Японії.

 «Причина того, що наш народ так страждає від японських окупантів, - сказав він тоді, - в тому, що наша уряд не міг мудро керувати. Вони експлуатували народ і врешті-решт віддали країну під іноземну державу. Якщо ми коли-небудь отримаємо нашу свободу і незалежність  назад, давайте не будемо прагнути влади. Давайте присвятимо  направленню тих, хто буде при владі».

  Керуючись цією ідеєю, з березня 1946 року Чой Хонг Хі почав систематично розвивати нову техніку. До кінця 1954 року він практично закінчив розробку нового корейського бойового мистецтва, а 11 квітня 1955 року дав йому ім'я «таеквон-до».

  На духовному рівні таеквон-до виросло з традицій етичних і моральних принципів східної філософії, а також власних моральних переконань генерала Чой Хонг Хі.      

 Хоча ріст засновника був всього півтора метри, він завжди був гордим, що зміг прожити життя в строгій відповідності до своїх моральних переконань. Він запевняв, що це стало можливим тільки завдяки могутній силі і непереможному духу, які він здобув займаючись таеквон-до.

 Техніка таеквон-до базується на принципах сучасної науки, зокрема, на фізиці Ньютона, яка вчить нас, як проявляти максимальну потужність. Були також використані воєнні принципи тактики атаки і оборони. Слід підкреслити, що не дивлячись на те, що карате і теккен були використані в період мого навчання, основні теоретичні принципи таеквон-до сильно відрізняються від будь-якого іншого бойового мистецтва світу.

 В березні 1959 року Чой Хонг Хі керував групою воєнних, які демонстрували таеквон-до під час показових виступів за кордоном. Його команда побувала в південному В'єтнамі і на Тайвані. Це були перші візити подібного роду в історії Кореї. Вони повернули генерала Чой до ідеї передати духовне багатство, яким він володів в формі таеквон-до. Він сформував основні ідеали, до яких мають прагнути люди, які займаються таеквон-до: 

  1.  Розвиваючи вищу свідомість і сильне тіло, ми здобуваємо спокійну рішучість завжди бути на стороні справедливості.

  2.  Ми об'єднаємось  з людьми близькими по духу, не дивлячись на релігійні, расові, національні і ідеологічні границі.

  3.  Ми присвятимо себе побудові мирного суспільства, в основі якого, лежатиме справедливість, довіра і гуманізм.

 Генерал Чой Хонг Хі вирішив присвятити себе пропаганді таеквон-до у всьому світі  в надії, що це стане одним із засобів об'єднання його роз'єднаної Батьківщини. Життя і діло зливаються в одне ціле.

  Пізнання таеквон-до у генерала Чой складалось з 2-х частин: духовної дисципліни і технічної досконалості.

 Оскільки людський дух знаходиться в області метафізики, достатньо складно   

пояснити, що саме він має на увазі під «духовною дисципліною». Неможливо доторкнутись, побачити або почути дух людини. Він ширший ніж все що ми можемо сприйняти. В цьому плані навіть засновник вважав себе учнем, який бере участь у довгому і нескінченному процесі пізнання.

 Генерал Чой Хонг Хі визначив духовні аспекти таеквон-до, як прийняття людиною ідеалів таеквон-до, прийняття і розуміння нею повного значення кожного туля таеквон-до. Якщо ми вважаємо себе людьми, які прийняли таеквон-до, ми будемо поважати його, як ми поважаємо наше власне тіло, і ніколи не використовуватимемо таеквон-до в неправедних цілях.

  В перекладі з корейської мови «тае» означає удари ногами, «квон» - кулак, або удари рукою, «до» - це шлях. Отже, в таеквон-до дві складові: перша – це «таеквон» (використання рук і ніг в цілях самооборони), друга – «до» (життєвий шлях, який включає в себе інтенсивне ментальне тренуваня для розвидку вищої свідомості через пізнання культури і філософії таеквон-до, яка є квінтесенцією філософської мудрості Сходу.

Засновник написав працю під назвою «Енциклопедія Таеквон-До», яка складається з 15 томів. Ця праця і на сьогоднішній день  є основою для всіх таеквондистів.

  За короткий термін існування, таеквон-до досить молоде бойове мистецтво в порівнянні з багатьма іншими, знайшло величезну популярність, і на сьогоднішній день, таеквон-до  займаються близько 40 млн. людей у всьому світі.

 

Духовне виховання таеквон-до включає:

  1. Гуманізм.

  2. Праведність.

  3. Чемність.

  4. Мудрість.

  5. Довіра.

 

5 принципів таеквон-до:

  1. Повага.

  2. Совість.

  3. Наполегливість.

  4. Самовладання.

  5. Непохитність духу.

 

Клятва таеквон-до:

  1. Клянусь не зрадити принципи Таеквон-До.

  2. Клянусь поважати свого інструктора і дорослих.

  3. Клянусь у жодному разі не використовувати Таеквон-До для досягнення не благих цілей.

  4. Клянусь бути взірцем свободи та справедливості.

  5. Клянусь боротись за світ без війни.

 

Гранд Майстер Чой Джун Хва, Президент Міжнародної Федерації Таеквон-До, син засновника

Історія сучасного Таеквон-До

 Сучасне таеквон-до  розділене на різні федерації, в яких уже утворились розбіжності в техніці, яку так старанно намагався передати наступним поколінням генерал Чой Хонг Хі.

 Це трапилося тому, що на ранніх етапах становлення таеквон-до  генерал Чой,  проводячи свої семінари у всіх куточках світу, міг  безпосередньо під час одного з них видозмінити техніку виконання формальних вправ Туль, деякі він погоджував, інші відкидав. Велику кількість змін він вніс  незадовго до своєї смерті у 2002 році. На превеликий жаль, з цього і стався конфлікт інструкторів і майстрів, які застали два різних періоди в історії таеквон-до:  ранній і  пізній. Дехто з них наводив свої аргументи, послуговуючись першими семінарами, інші користувались відео з більш пізнього періоду. Звісно, під час  довгих дискусій  кожен відстоював свою думку, що зазвичай не дозволяло зробити однозначні висновки.

  Засновник таеквон-до змінював техніку. Виникає запитання:  чому?

Відповідь проста: таеквон-до дуже стрімко розвивалось. Після кожного семінару (міжнародних інструкторських курсів) засновник розбирав і аналізував, по новому переглядав кожен рух з точки зору фізики, коректності, або доречності що в результаті завжди призводило до змін у виконанні формальних вправ.

Надалі це створювало додаткові труднощі не тільки для інструкторів, але й для спортсменів, адже на різних великих турнірах  (чемпіонатах  Європи та Світу) треба було виконувати одну і ту ж вправу по-різному.

 Генерал Чой Хонг Хі радив послуговуватись «Енциклопедією Таеквон-До», щоб дійти згоди у суперечностях.

 Для кожного сучасного таеквондиста це питання залишається відкритим, адже в багатьох питаннях «Енциклопедія Таеквон-До» не дає однозначної відповіді. Причиною є недосконалість техніки та можливостей, які були в розпорядженні генерала Чой Хонг Хі під час створення своєї праці.

 

Сучасне таеквон-до включає 4 змагальні дисципліни:

  • 1.Формальні вправи (корейською -Туль) – спортсмени змагаються у виконанні технічних комплексів (вправ).

  • 2.Спортивний спаринг ( корейською –Мацогі) – спортсмени змагаються в поєдинках між собою.

  • 3.Силовий тест (корейською –Вірьок) – спортсмени змагаються у розбиванні дощок (на місці).

  • 4.Спец-техніка (корейською – Тук-джі) – спортсмени змагаються у розбиванні дощок у стрибках в висоту. 

 

Таеквон-До і фізичний розвиток спортсменів

  Вивчення таеквон-до дає всім хто займається декілька унікальних переваг в фізичній підготовці.

  Без сумніву, одним з самих дорогоцінних багатств в житті є міцне здоров'я.

В той же час один з головних гріхів людства – це недостатня увага до цього багатства. «Той хто не зневажає тілом і не шкодить жодній його частині, включно з волоссям, вважається слухняним сином», так каже східна мудрість.

  Благополуччя, сила, слава, блиск фізичної краси – все це стає неважливим, якщо у людини немає міцного здоров'я. Обов'язок людини перед собою і своєю сім'єю – постійно розвивати і вдосконалювати свій організм. Конфуцій казав:

"Бути здоровим-означає проявляти велику любов до батьків,так як здоров'я дитини - найбільша радість".

  Ви можете зрозуміти, яким важливим є таеквон-до, коли прочитаєте наступний уривок, написаний лікарем Робертом С. Арнером, володарем чорного поясу по таеквон-до.

«В результаті тренувань м'язи не стають рельєфними, просто відбувається перетворення жирової тканини в м'язову. При заняттях важкою атлетикою ріст об'єму м'язів не супроводжується утворенням нових кровоносних судин, в тканинах утворюються області, які погано омиваються кров'ю. Кисень практично не поступає в такі області м'язової тканини. Нестача кисню компенсується підвищенням кров'яного тиску. Це призводить до того, що втома наступає швидше».

 Характерні для занять таеквон-до велика кількість  повторень і невеликий долаючий опір розвивають зміїну тонку мускулатуру. Такі м'язи розташовуються ближче до кровоносних судин і таким чином, досягається більша витривалість і роботоспроможність.

  Здійснювані під час виконання ударів ногами, а також балансуючих рухів руками повороти тазу, добре розвивають м'язи черевного пресу. Більшість ударів у таеквон-до пов'язані з високим підніманням ніг, що розвиває бокові м'язи тулуба і внутрішньої поверхні стегон. Заняття таеквон-до особливо корисні для жінок, оскільки вони сприяють розвитку м'язів, нижньої частини черевного пресу і стегон, тобто частин тіла, які роблять фігуру жінки молодою в будь-якому віці. Після родів, коли м'язи розтягнуті і ослаблені, заняття таеквон-до є ідеальними для відновлення м'язового тонусу.Це сприяє як здоров'ю, так і зовнішній привабливості.

 Стандартний режим тренувань пов'язаний з активною роботою всього тіла. Наслідком такої роботи є збільшення частоти сердечних скорочень, довготривале підвищення інтенсивності кисневого обміну в серці і легенях. Подібна підсилена вентиляція називається аеробним ефектом, який характеризується наступними проявами:

  • 1.Підвищення ефективності роботи легенів.

  • 2.Покращення системи кровообігу, шляхом збільшення кровоносних судин, підвищення еластичності, зниження дистонії.

  • 3.Поліпшення складу крові, особливо підвищення вмісту червоних кров`яних тілець і гемоглобіну.

  • 4.Підвищення життєздатності тканин тіла, за допомогою підсилення обмінних процесів.

  • 5.Поліпшення роботи серця (воно набуває здатності працювати з великими навантаженнями).

  • 6.Поліпшення сну і виводу з організму шлаків.

 Внаслідок тренувань нормалізується вага тіла, спостерігається збільшення м'язової тканини у худих і втрата жирових тканин у повних. Заняття таеквон-до є досить інтенсивними – в середньому витрачається 600 калорій в годину, це один із найвищих показників в спорті. Оскільки наслідком втрати 3500 калорій є втрата одного фунта ваги, очевидно, що при заняттях таеквон-до по 6 годин на тиждень людина буде втрачати щотижня по 1 фунту «зайвої» ваги.

  За твердженням лікаря Молой, заняття таеквон-до розвивають наступні якості, які сприяють досягненню успіху при заняттях різними видами спорту:

  1. М'язову силу.

  2. Здатність миттєво починати рух.

  3. Здатність швидко змінювати напрямок руху.

  4. Здатність швидко переміщувати тіло в просторі.

  5. Еластичність суглобів, м'язів і зв'язок.

  6. Периферичний зір.

  7. Концентрацію уваги.

  8. Розуміння механізмів техніки і руху тіла.

 Для того, щоб «сфокусувати» всі сили тіла в який-небудь одній точці простору, необхідно володіти м'язовою силою, координаційними здібностями, а також здатністю миттєво почати рух.

  Основні зв'язки рухів і туль (формальний комплекс вправ), сприяють  розвитку спритності, умінню швидко змінювати напрямок і починати новий рух. Спаринг розвиває периферичний зір і концентрацію.

  Регулярні тренування пов`язані з систематичним розігріванням м'язів і зв'язок, які підвищують місцеве кровопостачання. Виконувані вправи розвивають рухливість суглобів, еластичність сухожиль і зв'язок, що також допомагає уникнути травм на тренуваннях.

  В кінці тренування обов'язково необхідно слід виконати вправи, які нормалізують об'єм крові в м'язах після важкої роботи. Якщо цього не робити то виникає відчуття дискомфорту і задерев'янілості.

  Методика розминки, виконання дихальних вправ, та вправ які виконуються на завершення тренування – це ще одна група прикладів ефективного включення досягнень біомеханіки і фізіології в систему підготовки в таеквон-до.  

  Атакуючий крик «Ят!» також має фізіологічне підґрунтя. Крім того, що він служить для деморалізації суперника, під час цього крику напружуються м'язи нижнього відділу черевного пресу, що вберігає від травм в випадку неочікуваної контратаки.

  Супроводжуючий крик «Ят!» повний видих повітря викликає прилив в легені додаткового об'єму свіжого повітря, поліпшує дихання і збільшує життєвий об'єм легень.

  Аналогічну картину можна спостерігати в тяжкій атлетиці і боротьбі. Різкий видих повітря і грудний звук служать для вирівнювання зрослого через сильне напруження всередині грудної клітки тиску повітря, яке може стати причиною пошкодження життєво важливих органів.

 Заняття таеквон-до можна рекомендувати і чоловікам, і жінкам і дітям. Таеквон-до сприяє розвитку перцептивної і рухової систем, уваги, покращує сприйняття, розвиває тіло, підвищує обмін кисню в легенях і серці, розвиває координацію рухів, яке є важливою складовою у всіх видах спорту або фізичній праці.

  Приймаючи до уваги очевидні переваги цього виду боротьби (оволодіння прийомами самозахисту, отримання задоволення від занять древнім мистецтвом), здається цілком закономірним, що з часом таеквон-до стає невід'ємною частиною життя людей, які ним займаються.   

Таеквон-До та інтелектуальний розвиток

  Таеквон-до – це мистецтво, яке включає в себе стиль мислення і спосіб життя.

Таеквон-до, зокрема, прищеплює духовну культуру, дає сили для боротьби за справедливість. Таеквон-до є одним з кращих засобів розвитку і посилення емоційних, перцептивних і фізіологічних властивостей , які дають можливість молодому поколінню незалежно від віку, соціального статусу і статі успішно навчатись, брати участь у житті суспільства, справджувати покладені старшим поколінням надії.

  Кожен рух в таеквон-до базується на науковій основі і є призначеним для виконання конкретно визначених цілей. Досвідчений інструктор може розвивати в учнях віру, що успіх в таеквон-до доступний всім. Постійне повторення навчає терпінню, розвиває рішучість долати будь-які труднощі.  Неймовірна сила, набута тілом в результаті занять таеквон-до, формує впевненість в собі, готовність зустрітись з будь-яким суперником в будь-якому місці, в будь-якій ситуації.

  Спаринг (поєдинок з суперником) розвиває швидкість, мужність, уважність, акуратність, способи адаптації а також самоконтроль. Туль (формальний комплекс вправ) розвиває гнучкість, грацію, відчуття рівноваги, координацію, а основні вправи – акуратність і уяву – розкривають учням методику, принципи і цілі таеквон-до. Однозначно, що таке виховання проникає у всі свідомі і несвідомі дії учнів.

  Заняття таеквон-до під керівництвом кваліфікованого вчителя можуть стати підтримкою для невпевненої, беззахисної  і фізично слабкої людини. Учень, який полюбив таеквон-до одразу починає розуміти, що для досягнення успіхів необхідно підтримувати своє тіло в оптимальному стані. Приходячи до такого висновку, він починає остерігатись всього, що може якимось чином заважати тренуванням. Таким чином, таеквон-до вносить в життя учнів сувору самодисципліну, дух співпраці і взаємоповаги.

  Існує багато людей, яким окрім дисципліни необхідне розуміння і керівництво.Вони шукають контакту з групою однодумців, або з сильним керівником.

  Учень, який наполегливо займається буде легко прийнятий своїми соратниками і старшими. Якщо інструктори і володарі чорних поясів добре виховані, ввічливі, щирі, розумні, то таке керівництво надасть кращий вплив з всіх можливих.

  Шкідливі звички найчастіше набуваються в юності. В учня, який потрапляє в атмосферу товариства і спартанського виховання таеквон-до, для шкідливих звичок уже не залишиться часу. Через суворе виховання таеквон-до людина привикає до чергової думки, що расових бар'єрів більше немає. Гармонічне поширення таеквон-до серед різних рас неодмінно допомагає подолати часто існуючий між людьми печальний недолік взаєморозуміння. Очевидним є те, що виховання, яке дає таеквон-до має багато інших переваг.

  Таеквон-до може допомогти не лише в підготовці молодого покоління до соціального життя , але і в навчанні. Це бойове мистецтво навчає завзятості і увазі. Заняття таеквон-до успішно знімають викликані довгими стомлюючими годинами нерухомості психологічну напругу і втому. Декілька тренувань можуть освіжити студента, допомогти прояснити і заспокоїти його свідомість, дати можливість знову зосередити зусилля на заняттях.

  Зазвичай студенти стають в'ялими і розсіяними після довгих годин занять в аудиторії. Шляхом переключення студенти вчаться проясняти свідомість, усувати перешкоди, які зазвичай відволікають від концентрації зусиль. Використовуючи такий самий принцип відносно будь-якої визначеної цілі, учень може вдосконалювати вміння концентрувати зусилля з мінімальною затратою енергії. Люди, які займаються таеквон-до швидше дозрівають і в особистісному плані.

  Серйозність таеквон-до, його потенційні можливості, оволодіння якими відбувається під час тренувань, розвивають сприйняття і кмітливість.

  Найважливішим з завдань, які стоять перед інструктором є  - навчити людей, які займаються таеквон-до, користуватись своїм тілом, не зловживати набутими знаннями і навичками. Незважаючи на те, що процес вирішення цього завдання може виявитись занадто складним, відповідальні керівники та інструктори, які займаються поширенням і популяризацією таеквон-до, повинні зробити все, щоб вірні таеквон-до учні розглядали це вміння, як обов'язкову умову досягнення вершин майстерності.

 Надіюсь, що на попередніх достатньо доступно пояснено, чому таеквон-до стрімко розвивається по всьому світу. Потрібно пам'ятати, що духовний розвиток, який дозволяє молодому поколінню виробляти власну філософію і погляди на життя, де немає регресивних тенденцій – є головним фактором.

Ми в соцмережах:

  • Facebook
  • Instagram Social Icon

Сайт міжнародної федерації Таеквон-До І.Т.Ф.     www.itf-administration.com                                  

This site was designed with the
.com
website builder. Create your website today.
Start Now